«…И седьмый Ангел вострубил…»
Откровение Иоанна Богослова, глава 11, стих 15.
От гудка до гудка, до горбушки, до миски, до кружки,
от зимы до зимы, до письма и опять до письма,
от стены до стены, от звонка до звонка без разглушки –
баланда бытия, неприкаянной жизни тюрьма.
И опять, и опять – побригадно, по пять, поотрядно –
через плац мимо глаз, через вахту и лай, через мат,
через карцер и ш м о н, через санпропускник – безвозвратно,
спотыкаясь, течёт человечности нашей примат.
П а с т у х и и душпастыри в митрах и кепи крылатых,
при погонах, иконах, при кафедрах и при местах.
Фимиамы параши, куренье кадильниц и клятвы
со крестами в перстах и с улыбочками на устах.
До звезды до Господней дойдём ли под жуткой звездою,
п у т е в о д н о й, слепящей, украсившей лбы и гробы?..
Опьянённые ложью, обкуренные наркотою –
за стенАми и здесь – до последней, до судной трубы.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
