Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Ты хранил меня бережно. - Сергей Сгибнев Однажды перед моим днем рождения ко мне пришла занимательная мысль. Вот скоро мой день рождения, придут друзья, будут поздравлять меня, будут дарить подарки, будет весело и радостно... Но ведь я сам, разве заслуживаю поздравлений? Я-то сам, что сделал для этой радости? Даже мои родители не знали ни дня, ни часа, ни, тем более, пола ребенка, который родился все-таки 3 июня 1952 года... Это только Бог сохранил меня от всех тех опасностей, которых было так много в моей жизни! Слава и хвала, и огромное спасибо Ему за это!!!
