Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Як Ви гарно пишете, Василю! І слова які добираєте!
А який образ у другій строфі!
Я отримую насолоду від Вашої мови!
Та й, так би мовити, "ідейно" цей вірш вартий на увагу кожного!
То ви просто професіонал!
Дрібне зауваження:
"Чи, може, птахи пристрасті ячать," - Наголос правильний не птАхи, а птахИ "Чи то птахи у пристрасті ячать," Але то такі дрібниці, та й виправляються легко.
Дай боже Вам!
Поэзия : О, небо – щедрое моё - Людмила Солма *)Примечание/дополнение:
После довольно затяжной и изнуряющей "всё и вся" - жары... внезапно начавшийся дождь - был в освежающую радость... но, он быстро перешел в ураганность грозы и тогда стало ропотно - не "по себе"... старые деревья ломались с треском... некоторые - более крепкие выворачивались даже с корнями... то там то тут - громы и молнии угрожающе сотрясали окрестности... и что самое уж печально-страшное, прямым попаданием молнии - в один миг сгорел старый домик постройки 50-х годов... благо никто не пострадал физически - хозяева в это время отсутствовали.
фотоиллюстрация из Интернета с Яndex.фотки, автор: lar5502
