Я вдячна, Боже!!! Ти — Єгова-Іре.
Ти знаєш все. І бачиш Ти усе.
Ти Сам вкладаєш в серце міру віри
І знаєш, хто і як свій хрест несе...
Коли страждаю, Ти зі мною поряд
Любов’ю, словом, подихом Своїм...
Бажаєш, щоб прийшла я на розмову...
«Поклич Мене — тобі Я відповім!!!
І буду Я з тобою у недолі,
Тебе врятую і прославлю Я,
І повнотою днів насичу Я доволі...
Не забувай, Галинко, ти — Моя!!!
Чи ти бажаєш зустрічей зі мною?!!
Чи зустріч ця — лише коротка мить?!!
Вустами наближаєшся, а серце
У вир земний, у марноту летить...
Ти хочеш все устигнути зробити,
Снуєш, як голка, то уверх, то вниз...
Прибрати. Наварити. Послужити...
А Я тобі пораджу: зупинись!!!
Я кличу, щоб прийшла ти відпочити
Й не поспішала у суєтний вир.
Ми разом все устигнемо зробити,
Бо Я — Господь!!! Довірся і повір!!!»
І я стаю тихенько на коліна...
Я вже нікуди більше не біжу...
Як добре, Тату мій, що я — Твоя дитина!!!
Пробачення у Тебе я прошу...
Про все забути і з Тобою злитись
(Моє бажання ніби відкриття).
Тебе знайти, до Тебе притулитись,
Бо Ти — мій подих і моє життя.
22.06.2008 р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вірш заслуговує на п"ятірку з деякими застереженнями.
Коли страждаю, Ти зі мною поряд
…………………………………..
Бажаєш, щоб прийшла я на розмову... (нема рими)
І буду Я з тобою у недолі,
…………………………
І повнотою днів насичу Я доволі...(зайві складИ – 3)
І я стаю тихенько на коліна...
.............................
Як добре, Тату мій, що я — Твоя дитина!!! (зайві складИ – 2).
Треба доопрацювати - і вийде чудовий твір!
Комментарий автора: Дякую за Вашу увагу до моїх віршів.
Євген Аксарін
2008-08-29 02:10:40
Ви маєте незаперечний поетичний потенціал, Галино, і - що важливіше - хист. Молюся, щоб Вам у Вашій подальшій творчості не стала на перешкоді перебільшена самооцінка. Тим-то я й уважний такий до Ваших поезій.
Не ображайтеся. І хай Вас Господь рясно благословить і надихне на нові твори!
Астахова (Сергиенко)
2008-10-12 10:32:51
Мне нравится как ты пишешь, свой стиль, темы, подходящие слова, молодец Комментарий автора: Спасибо!
Liliya Boychenko
2008-10-15 17:09:27
The poem is great.
I like Ukrainian poems better than russian cuz' that's were I came from. And may God bless you doing all this work. I know it's hard doing it and posting them on-line. But with God's help we can all do it. Also i would like you to email some ukrainian poems on my native language to my email if you can do that please I'll be happy to read them and learn to tell in our church. May God Bless you.
Ты Ночь Мне Даришь... - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) …В Начале Зари, Косые Лучики Бледного (едва проглядывавшего сквозь Предрассветную Мглу) Восходящего Солнца, Казались лишь Робкими Бликами, которые то Прятались, то Метались по Небосводу как Игривые Озорные Дети, Временно оставшиеся без Родительского Глаза и Предоставленные Самим Себе в Это Прекрасное и Свежее Розовеющее Утро…
…Но Вскоре…, Лучики-Дети… Вдоволь Натешившись и Наигравшись… Осушили Слезы Ночи, Впитав в Себя Ее Силу и Скрытый Смысл…
…Жадно Выпив Утреннюю Росу Они превратились в Беспощадный Жар Величественного Света и Пламени…
…Тот Жар, который Уже НИЧТО Было Не в Состоянии Остановить или Задержать, хотя бы на Время…
…Да и Само Время, Не Желало Этого Делать…, ибо Оно Шло Вместе с Ним…
…Во След Нежному, Желанному и (Увы) так Мимолетно Растаявшему Утру, Вступал Будничный День…
…День, который Безжалостно Сжигал и Уничтожал Все То, что перед этим так Трогательно и Кропотливо Создавала Величественная Ночь…
…День, который Нёс Этому Миру - Заботу, Суету и Страдания…
…Но День, За Которым Следовало Освобождение, Созидание и Радость…
